Ця дата назавжди розділила наше життя на «до» та «після». Ранок, який почався з вибухів, став моментом нашого остаточного переродження.
Ми згадуємо цей день не лише як початок великого болю, а як день надзвичайної єдності. Коли страх перетворився на лють, а лють – на незламну дію. Ми вистояли тоді, тримаємось сьогодні і продовжуємо йти до мети.
Зміст цієї боротьби та глибину наших почуттів влучно передають рядки вірша Женя Комар, що звучать у відео. Її слова стали голосом нашого спільного болю та нашої спільної сили.
Сьогодні ми схиляємо голови в пам’ять про тих, хто віддав життя за нашу свободу, і дякуємо кожному, хто продовжує боротьбу.
Ми пам’ятаємо. Ми стоїмо. Ми переможемо.
