Наближається найочікуваніше весняне свято – Воскресіння Христове. У кожній українській родині до цього дня готуються по-особливому: прибирають оселі, печуть паски й, звичайно ж, створюють писанки.
Вихованці Недригайлівського будинку дитячої та юнацької творчості теж долучилися до великодніх заходів. Окрім пісенної творчості, хореографічних композицій, присвячених найголовнішому християнському святу, дитячі руки створювали великодні символи: віночки, малюнки, декоративні писанки для фотозони.
А одного дня у приміщенні пахло, воском, теплом і… трішки дивом. Діти розписували писанки, ніби торкались чогось дуже давнього й живого. Кожна лінія, кожен символ – це мова, якою наші предки говорили про світ, життя і надію. Сонце – щоб було світло й тепло. Хвильки – щоб життя текло рівно й спокійно. Дерево життя – щоб ріс рід і міцніло коріння. У кожному візерунку – добрі наміри, світлі думки і тиха віра в краще.
Дивишся, як дитячі руки виводять ці символи – і розумієш: традиції не зникають, вони просто передаються далі. Через покоління. Через серце.
Писанка – це не про минуле. Це про нас сьогодні.
Про надію. Про світло. І про мир, який обов’язково буде!
Дякуємо вихованцям та керівникам гуртків Людмилі Ломонос, Світлані Макаренко за ідею та створення великоднього дива. Щиро вдячні нашим захисникам за можливість рости, розвиватися й творити!
